У світі, де переважає вербальне спілкування, люди з порушеннями слуху часто стикаються з бар’єрами, які залишають їх на узбіччі суспільного життя. Проблеми з доступом до інформації, комунікації, освіти та медичних послуг — це лише верхівка айсберга. Але сучасне суспільство поступово рухається до безбар’єрності, де кожен має рівні права й можливості, незалежно від фізичних особливостей.
Які бар’єри існують для людей з порушенням слуху?
- Інформаційна ізоляція
Більшість офіційної та побутової інформації подається виключно усною мовою. Відсутність сурдоперекладу або субтитрів у ЗМІ, на заходах, в державних установах — це щоденна перепона. - Медичний бар’єр
Під час звернень до лікаря важко передати симптоми або зрозуміти рекомендації без перекладача. Це створює ризик помилкового діагнозу або неповного лікування. - Бар’єри у сфері освіти
Відсутність інклюзивних програм та викладачів, які володіють жестовою мовою, обмежує доступ до якісної освіти для нечуючих дітей і молоді. - Складність у працевлаштуванні
Роботодавці часто не знають, як комунікувати з людьми, які не чують, або сумніваються у їхніх професійних можливостях.
Що означає справжня безбар’єрність для нечуючих?
Безбар’єрне середовище — це не лише про пандуси, а про комунікаційну доступність і повагу до мовного права. Ось які кроки допомагають створити рівні умови:
1. Жестова мова як повноцінна мова
Визнання жестової мови державною або офіційною на рівні законодавства — основа рівності. Нею користуються понад 70 мільйонів людей у світі.
2. Субтитри та сурдопереклад
Кожне відео, телепередача, публічна подія чи онлайн-курс мають мати варіант із перекладом або субтитрами.
3. Інклюзивна освіта
Необхідно підготувати викладачів, які володіють основами жестової мови, та створювати адаптовані навчальні матеріали.
4. Підтримка працевлаштування
Роботодавці мають отримувати інформацію та підтримку щодо комунікації з людьми з порушенням слуху. А самі працівники — рівний доступ до професійного розвитку.
5. Медичний доступ
Медичні заклади мають забезпечити наявність перекладача жестової мови, або мати цифрові інструменти для спілкування.
Почути людину — це не завжди про звук. Це про готовність слухати серцем, бачити потреби і створювати умови для рівноправної участі в усіх сферах життя.
Безбар’єрність для людей з порушенням слуху — це крок до справедливого та людяного суспільства, де кожен має право бути почутим.